- рахувати
- -у́ю, -у́єш, недок.1) неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). || Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.). || Знати назви і послідовність чисел у певних межах. || Уміти виконувати арифметичні дії з числами.2) перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Рахувати гроші. || Вести які-небудь підрахунки.3) перех. Вести початок чого-небудь від чогось.4) перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь. || Брати до уваги когось, щось.5) неперех., на кого – що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін.7) неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. || із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь.8) у знач. вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.